?

Log in

No account? Create an account

Рафтинг

Цікава ідея на рахунок сплаву переслідувала нас вже довго, і ось нарешті... :)

Навіть вирішили поїхати на 2 дні, в перший день підйом на Піп-Іван, а вже на другий - Рафтінг.
Подорож, знову ж таки, починалася не як завжди. Тільки-но всі повсідалися в бус відразу репліка: "Ну шо, давай". Ну відразу море реготу по маршрутці, але... ми не жартували :). Повлягалися вже після Івано-Франківська.
Читати більшеCollapse )

Орієнтовна програма туру:


П’ятниця 20.02.09р.

05.40 Виїзд з Луцька;

10.00 По дорозі планується рекреаційна зупинка (15 хв.) біля кафе "Каліфорнія" в м. Бурштин.

13.00 Прибуваємо в Яремче. Поселення (по можливості їдемо прямо в Буковель)

14.30 Прибуття в Буковель

18.30 Вирушаємо на ночівлю в Яремче

20.00 Вечеря;

 

Субота 21.02.09р.

07.00 Сніданок;

07.45 Виїжаємо, щоб попасти на несильно розкатаний сніг в Буковелі;

08.45 Прибуваємо в гірськолижний курорт Буковель;

13.00 Обід;

16.30 Збір і виїзд в Яремче;

20.00 Вечеря;

21.00 Вільний час.

 

Неділя 22.02.09р.

07.00 Сніданок;
07.45 Виїжаємо в Буковель з речами

15.00 Виїжаємо додому;

23.00 (Приблизно) Повернення в Луцьк.


ВАРТІСТЬ: 320 грн.*

У вартість включено: проїзд, проживання, страховий поліс на гірськолижний відпочинок.
* - вартість проживання в 2-х місних кімнатах буде уточнюватись.

При потребі Ви можете взяти лижі на прокат чи придбати безпосередньо у нас.
Також можемо надати послуги інструктора
по підготовці лижників та сноубордистів.

Проживання








Ми розраховуємо подорожувати групою не менше 18 чол. Відповідно замовили 22-місний приватний сектор в Яремчі (1 кімната - двомісна,1 кімната - тримісна, 2 - шестимісні, 1 - семимісна ) + є можливість жити ще в сусідів.
У секторі є теплий душ, туалет (всередині), кухня, мангал.

Транспорт

Їдемо комфортабельним транспортом мерседесом спрінтером.

Харчування



Харчування можна замовити додатково, вартість 20 грн (перше, друге, чай)

Орієнтовна вартість - 320 грн. (Включено проїзд, проживання і страховий поліс для гірськолижного відпочинку).
Бордолижникам, які подорожуватимуть з нами другий раз знижка 10% і відповідно мандрівка вартуватиме 288 грн.

Харчування, обладнання, абонементи у вартість не входить.

P.S. Для того щоб Ви могли поїхати разом з нами, Вам потрібно внести аванс мінімум 150 грн. до 21.00 11.01.2009
Це можна зробити особисто за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка 8 (будинок офіцерів), офіс 24 (1 поверх, крайні двері зліва) з 09.30 до 19.00, або переказом.

Тел.: 28 64 16, 8 050 697 45 92, 8 093 054 27 89, 8097 745 53 92, 8 068 185 87 20. 
www.pama.at.ua, E-mail: clubpatriot@gmail.com, ICQ: 456623179

Контактні особи: Богдан, Катя





 




Звісно словами це не передати, але спробую.
Виїхала ми досить рано (о 6.30), правда повністю ми повністю укомплектувались десь о 10.00, оскільки туристи були ще зі Львова, ми їх підібрали на об'їзній і тоді прямо на Яремчу, принаймі я так думала... але "не тут то было" по дорозі ми заїхали на 5 хв. в кафе "Каліфорнія",а ці 5хв плавно переросли на 1,5 год - так нам там сподобалось.

Коли приїхали в Яремчу група поділилась на тих хто поїхав на лижі в Буковель, і тих хто пішов гуляти по Яремчі - але це не проблема головне, що всі задоволені залишились задоволені.


Від Яремчі на Новий рік всі просто в захваті - це місто як "Новорічна казка", в центрі велика, гарно прикрашена ялинка, все місто світиться вогнями, кучугури снігу... взагалі просто вввааауууууу!!!!
Новий рік зустріли всі разом на подвір'ї біля ялинки. А жили ми на самому вершечку Яремчі, тобто все місто, як на лодоні, було видно навіть центральну ялинку. Салюти стріляли хв.15 - супер) ми пішли на диско, де погоцали під гуцульські полькі...каротше кажучи додому попали тільки в 4.30 ранку.
На другий день всі разом поїхали в Буковель. Абсолютно всі: і ті хто вміє, і хто не вміє каталися на лижах і сноудбордах. Планували ще заїхати в Яблуницю, але уви... простояли в пропці в Буковелі 2год, тому що людей було, як на майдані під час "Помаранчевої" революції. Але це нітрохі не зіпсувало настрій, коли приїхали в Яремчу сил ще вистачило сходити в сауну, а декому ще й на дискотеку.

На третій день всі разом сходили в вольєр з оленями та дикими кабанами - класно. Потім пішли тратити гроші, що ще залишились - на сувенірні ринки і в колиби.
Додому всі їхали з кислими лицями, не тому що не сподобалось, а тому що не хотіли звідти їхати. Але загалом все good!!!!!!!!








Цього разу в Буковелі багато снігу. Стільки снігу в житті не бачив. Особливо прикольно гоцали цього разу по пояс в снігу:)







 Шановне товариство!

Ми збираємо до гурту прихильників подорожей та активного відпочинку. Якщо Ви бажаєте вирушити до гірськолижних курортів "Буковель", "Славське", "Драгобрат", то це саме те місце де будуть обговорюватися моменти організації регулярних перевезень лижників, сноубордистів з м. Луцька до анонсованих вище курортів. Основний пункт призначення - Буковель.

У зв'язку з погодніми умовами подорож перенесено на 13-14.12.08

Орієнтовна програма подорожі

Субота 13.12.08

03.50 Виїзд від зупинки навпроти Лучеська (по Відродження)
03.55 Зупинка біля "Троянди" (Загс)
04.05 Зупинка біля Західіномбанку (5-та школа)
04.08 Зупинка на Перемоги біля Проміня
04.12 Зупинка біля готелю Україна
04.17 Зупинка перед Нашим Краєм на Шевченка, звідки вже на Яремчу

ШТРАФ ЗА ЗАПІЗНЕННЯ: НА 1 ХВ - ПІСНЯ НА ЗАМОВЛЕННЯ ПАСАЖИРІВ
                                               НА  2 ХВ - ТАНЕЦЬ НА ЗАМОВЛЕННЯ ПАСАЖИРІВ

08.00 По дорозі планується рекреаційна зупинка (10 хв) біля кафе  "Каліфорнія" в м. Бурштин, приблизно 
08.45 Івано-Франківськ
11.15 Починаємо гоцати
19.45 Добряче наїздившись вирушаємо з Буковеля  в Яремче
20.45 Поселяємся в приватний сектор в Яремчі 
21.00 Вечеряємо. Вільний час

Неділя 14.12.08
07.30 Прокидаємося, снідаємо
08.30 Виїжаємо, щоб попасти на несильно розкатаний сніг
09.15 Прибуваємо в Буковель
17.00 Виїжаємо додому
23.45  (приблизно) повернення в Луцьк


Пару слів про організаційні моменти.
Усім з собою потрібно взяти паспорти (для застави на спорядження в Буці).
Ми розраховуємо подорожувати групою не менше 18 чол. Відповідно замовили  22-місний приватний сектор в Яремчі (1 кімната - тримісна, 2 - шестимісні, 1 - семимісна ) + є можливість жити ще в сусідів.
У секторі є теплий душ, туалет (всередині), кухня.
Їдемо комфортабельним транспортом.

Орієнтовна вартість - 235 грн. (Включено проїзд, проживання і страховий поліс).
Харчування, обладнання, абонементи у вартість не входить.
Хазяйка садиби може приготувати обід чи вечерю по замовленню вартість 20грн (годують добре). 

P.S. Для того щоб Ви могли поїхати разом з нами, Вам потрібно внести аванс 50 грн. до18.00  11.12.2008.
Це можна зробити особисто за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка 8 (будинок офіцерів), офіс 24 (1 поверх, крайні двері зліва) з 09.30 до 19.00, або переказом: 
СПДФО Климчук Б.Я.
Р/р 26009055495201 у Волинському ГРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440, КОД 3054907110


Тел.: 77 99 53, 8 050 697 45 92, 8 093 054 27 89, 8097 745 53 92, 8 068 139 16 26. 
E-mail: clubpatriot@gmail.com, ICQ: 456623179, Skype: Ukrinvestment.com
Контактні особи: Богдан, Катя

  

Велопохід Карпатами

Велопохід Карпатами (Снятин - Піп Іван - Солотвино)

Не зрозуміло по яким причинам виникло непереборне бажання, отак раптом завести щось своє у безмежному морі нету.
Дивно... До чого б це?...
Напевно через щасливе сходження з гір та через наповнення чистою енергетикою, що ще незагаджена урбанізацією.
Отак захотілося написати про свою мандрівку.
 

день перший "оптимістичний"

 


Отже, починалося все просто, трійко мрійників вирішили поринути у безмежні простори Карпат, тільки не так просто, а з велосипедами. Усім ідея сподобалося, білети куплено було завчасно і ось уже всі в плацкарті в потязі Ковель-Чернівці.
04.50 були вже в пункті призначення - м. Снятин, Чернівецької обл.
 


Годинку скручувалися. Скручення пройшло успішно і всі дружньо поїхали дивитися на найвищу в Україні ратушу.
Дивно, але всім чомусь здалося, що Львівська вища. Хтозна...

Епопея крутіння педалей розпочалася. Усім здавалося, що ми їдемо вниз, але це як виявилося, особливості гірських галюнів. Насправді ми піднімалися. В м. Косів царськи пообідали банашом, дирунами і борщем за 20 грн. з брата, живіт розпирало від задоволення, а душу радувала доступність задоволення. Першу втрату зазнав Назар, пробивши колесо. Далі був важкий підйом на Буковецький перевал, але мучитися було варто. Після затяжного підйому розпочався мегаспуск. Так швидко ми ще не спускалися. Спускалися на протязі 10-15 хв. із швидкістю до max 52,8 км/год. Перший день докрутились напівмертві до с. Криворівня, де відвідавши садибу Франка, пошкандибали шукати сідало. Шукали годину, а тоді поставивши намети відключилися, після проїханих за 1 день - 86км.

Другий день розпочався з закономірної крепатурки. Швидко зібравшись вирушили до Верховини, де дозакупились медикаментами, бо як виявилося, Андрія сонце непощадно попекло уже в перший день.
Їхали неквапливо, бо шукали, місцеві заклади громадського харчування. Знайшли, поснідали і вперед на Буркут.
 


Цього дня перед с. Зеленим пробив задню шину Андрій. Наймовірніше, банально об загострений камінь. Після цього добралися до погранпосту, де у нас перевірили доки. Через годину ми вже смакували Буркутською мінеральною водою, яка вражала своїм вмістом заліза. Набравши її в півторачку, можна було бачити червоні клапті залізного осаду.
 


Від труби з водою віддалятися не хотілося, та сонце вже було низенько і ми попрямували шукати місце для ночівлі в заповіднику. Знайшовши галявину, зготували рисову кашу з тушонкою та чайку. За 2 день накатано 51,85 км.
 

день другий "затяжний"

Виспавшись і поснідавши, виїхали до погранпосту. В Зеленому Київстар тянуло лише на мості і то лиш з підскакуванням. Натішившись моб. звязком і попивши чайку, потягнулись вгору. Перші 500 метрів крутого підйому далися важко. Кожні 200-500 м. доводилося робити мініпривал. 11 км. ми рухалися із сер. швидкістю 1 км/год.
Вийшли на полонину і попивши водички пішли далі на зустріч пригодам. Через 2 години дошкандибали до озерця Марічейка. В принципі, по планах ми мали ночувати біля цього озера. Але оскільки по нашим розрахункам воно мало нам зустрітися, лише через 4 км, то вирішили це болото з Марічейкою не ідентифікувати. Озеро не сильно себе приваблювало і було антропогенно загаджено. Вирушили на пошуки. З кожним метром ставало холодніше і давалося взнаки, що одягу було замало. Після 3 годин підйому, стало зрозуміло, що озеро всетаки лишилося позаду. Вертатися не було сенсу, було прийняте рішення штурмувати Піп-Іван в той самий день а не перекладати на завтра. Минувши сніг, якого все частіше можна було побачити добралися до абсерваторії, де розбили табір.
Наверху уже були люди, які ласкаво надали нам доступ до багаття, де ми приготували на талому снігу чай і гречку.
Надягнувши всі речі, які мав, їв кашу в палатці.

 


І того за 2 день нашої мандрівки напіднімалися 20,4 км, що здавалося не багато, але зусиль пішло значно більше ніж за перший день.
 

день третій "насолодження"
 


Місце видалося містичним якимось, ночувалося чомусь страшнувато. Скоріш за все, через холодний вітер, який палатку просто підіймав, рвав і здавалося, що постійно хтось ходить під палаткою. Ніч видалася довгою, ледве розкривши очі, побачили чудовий краєвид, маленькі хмарки були нижчі моїх ніг. Дивина... Сонечко тільки виходило на небосхил. Вітер поміняв вчергово напрямом і усе вказувало на чудовий день.
 


Прикро за абсерваторію. Бо перетворили її псевдотуристи в найвищий в Україні нужник на висоті 2020м.
 


Хоч і розібрана на дрова, будівля вражала своїм кам'яним кістяком, який не дасть їй ще багато століть поринути у небуття.
 


Краса Карпат паралізувала
 


і так хотілося літати...
Перші труднощі спіткали при пересіканні камяних брил. Велосипеди і вантаж прийшлося переносити метрів 300.
Після 2-кілометрового спуску почали з'являтися дерева і ставало тепліше. Зустріли по-дорозі поляків, чехів і 2-х українських бродяг, які попленталися через Петрос на Говерлу. Було цікаво на полонині зустріти вівчарів. Цікаво було спостерігати, як троє дорослих дядьків побравши вівців міжноги, видоювали їх. Вівчарі видалися нам неговіркими і туристоненависними, але дислокацію джерела води нам здали. В кориті куди стікала вода, Назар знайшов білого червячка, якого нарік глистом. Вода стала не такою атрактивною, але смакові якості свої не втратила. Спустившись до річки, почали їхати вверхи, що вже радувало. Минувши пару сотень метрів виявилися перші перешкоди - відсутність мостів, які розмила вода. Прийшлось велосипеди окремо перетаскувати вручну.
Добралися до вимощеної дороги, де я мало не наїхав на змію, яку Андрій з Назаром зразу ж почали провакувати на шипіння. Змія виявилися поміркованішою і нікого не кусала. Після цього зустріли веселих гуцулів, в яких розпитали про місцеве джерело мін. води. Вони радо надали нам координати і весело зайокавши, попередили, щоб ми багато води не пили, бо крепко в голову б'є. Вода з джерела виявилася смачною, чимось нагадувала Буркутську, але перша була краща. Невдовзі ми вїхали в с. Богдан. За тезкуватим селом і заночували. Прокатали за деньок 33,4 км
 

день четвертий "спусковий"

Ранок був чудовий. Чудове місце ночівлі напередодні нам нарадила доярка в лексиконі якої слово йо займало основну долю. Хороша жіночка справді. Біля нашого стійла було "ізобіліє" дров і води в радіусі 10м.


Дивним чином, я якось загорів... немов карта Китаю на спині...


Зібравши палатки попрямували до географічного центру Європи. Виїхавши на міжнародну трасу ми гнали в середньому під 30 км/год і проїхавши Рахів доїхали до довгоочікуваної цілі.

Біля геодезичного обеліску гріх було не сфоткатися


Поруч знаків ми завітали у гостинну колибу, де наша травнева система відвела душу.
Їли смачні речі і насолоджувалися враженнями швидкого спуску. Вирушивши далі через годину, зупинившись справити потреби я помітив, що моє заднє колесо приспущене. Виявилася пробоїна, довелося міняти камеру:(
Помаленьку десь о 20.00 доїжаємо до Солотвино. Попадаємо на солоні озера.
У дивних Солотвинських озерах потонути не вдасться, навіть якщо сильно старатися. Нажаль потонути нереально, але нахлебтатися солоненьокої водички через ніс дуже просто. А це вже приносить біль, а не задоволення. Шановний читачу - не ниряйте в солону воду - дуже боляче.


А просто плавати - кайфово. Ітого проїхано за день 66,38 км і проплавано 200м:)
 


день пятий "острів невезіння"

Останій день в Карпатах виявився банальним. Налаштувавшись подолати в цей день 120км і проїхавши 50 виявилася поломка велосипеда Назара. Полетіла "собачка". Фінітоля комедія.
 


Вело-пішо добралися на вокзал Солотвино, зустрівши по дорозі багато людей, які розмовляли на незрозумілих для нас мовах. Дизельком загрузившись добралися до старенького міста Хусту. Де сівши на потяг Солотвино-Львів в поїзді-духовці помаленьку рушили на північ до Львова. Проїжали Чоп і Ужгород. У Чопі колії універсальні, ідуть і широкі і вузькі. Цікаво так.
 


В Ужгороді просто вразив вокзалище. Так, не просто вокзал, а вокзалище із міні-музеєм Кірпи.
 

день шостий "повернення блудних синів"


Прибувши ранком у Львів, ми отримали пошвеньдяти трішки по місті, оскільки мали 5 годин до дизеля.
Направилися під дощем, снідати в "Пузату хату", після чого захотілося задесертитися гарячими чоколядами в "Золотому дукаті" та попити травового чайку в "Криївці". Поміж цього завітали в "Дзигу" на мистецьку фотовиставку.
Повернувшись з центру дизельком вирушили на Сапіжанку, де на нас чекало випробування. Потрібно було за 7 хв. перезавантажити і перенести наш багаж. Не скажу, що це було легко, але ми успішно справилися.
Дорога виявилася затяжною і в 19.20 ми були вже в Луцьку.